У фаховій літературі представлено декілька визначень поняття «заняття» як форми організованої навчально-пізнавальної діяльності з дітьми у дошкільному навчальному закладі. Представимо деякі з них.
Заняття — форма педагогічного впливу на дітей дошкільного віку, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує в дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослими та однолітками.
Заняття — це форма навчання дітей дошкільного віку, в якій педагог, працюючи з усією групою, підгрупою (або з однією-трьома дітьми) у визначений режимом час, організовує й спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних, вікових можливостей та освітніх потреб кожного вихованця.
Заняття - форма організованої навчально-пізнавальної діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі, яка має використовуватися цілеспрямовано, проте гнучко, не бути жорстко регламентованою у часі й просторі.
Щодо поняття "музичне заняття", то представимо визначення, надане
Н. Ветлугіною: музичне заняття є формою освітньої роботи, з дітьми, основними завданнями якого є навчити дитину засвоювати в певній послідовності способи сприймання, виконавства, розвивати її музичні та творчі здібності.
Отже, музичні заняття з дітьми дошкільного віку передбачають:
Отже, музичні заняття з дітьми дошкільного віку передбачають:
• забезпечення систематичного творчого розвитку кожної дитини;
• формування естетичного ставлення дітей до навколишньої світу і мистецтва;
• активізація засвоєння дітьми музичних знань і вміння використовувати їх у самостійній творчій діяльності;
• створення та зміцнення атмосфери позитиву, довіри, взаємоповаги в дитячому колективі тощо.
Під час планування і організації занять музичний керівник орієнтується нафундаментальні цілі, зокрема:
• забезпечення систематичного творчого розвитку кожної дитини;
• формування естетичного ставлення дітей до навколишньої світу і мистецтва;
• активізація засвоєння дітьми музичних знань і вміння використовувати їх у самостійній творчій діяльності;
• створення та зміцнення атмосфери позитиву, довіри, взаємоповаги в дитячому колективі тощо.
Музичний керівник плануючи та організовуючи музичні заняття має керуватися такими провідними педагогічними принципами, як:
• принцип діяльності;
• принцип варіативності;
• принцип креативності;
• принцип неперервності;
• принцип природовідповідності;
• принцип гуманності
Принцип діяльності. На будь-якому занятті, зокрема й музичному, діти перебувають у процесі постійного відкриття нових знань. Так, засвоєння дітьми музичних знань, умінь, навичок відбувається насамперед завдяки спільній діяльності педагога з дітьми, різним формам і видам такої діяльності. І важливим інструментом у цій діяльності є діалог педагога з кожною дитиною й заохочення всіх дітей без винятку до спілкування та самовираження.
Принцип варіативності та гнучкості. Матеріал занять постійно варіюється, виявляючи у такий спосіб новизну, ефект сюрпризності. Впродовж самого заняття, залежно від того, наскільки добре діти сприймають і виконують завдання, педагог може варіювати послідовність звичних дій, спрямованих на засвоєння дітьми пропонованого матеріалу.
Принцип креативності (організації творчої діяльності). Музичний керівник постійно заохочує творчу активність дітей, створюючи ситуації, в яких діти творчо реалізуються в колективній та індивідуальній діяльності. При цьому музичний керівник сам має виявляти неабияку креативність, швидко та влучно реагувати на несподівані "повороти", які йому "пропонують" діти своїми реакціями та вигадками, переймати від дітей їхню безпосередність та невимушеність. Тому обов'язковим елементом музичного заняття має бути імпровізація, адже вона дає змогу навіть у вже відомій грі, музичній казці знаходити щось раніше не помічене або зовсім нове.
Принцип неперервності. Цей принцип становить стрижень освітнього процесу, а також визначає характер взаємодії сім'ї та дошкільного навчального закладу в цьому процесі. Неперервним має бути шлях отримання дітьми у закладі різноманітних знань, умінь і навичок від раннього до старшого віку, а також у результаті самовиховання та самореалізації. Тому музичний керівник має визначати чітку послідовність подання дітям музичних знань згідно з власним досвідом та цілями, програмовими завданнями тощо. Процес музичного розвитку та освіти не повинен завершуватися на заняттях у дитячому садку, а продовжуватися в інших видах та формах роботи дітей з вихователями та батьками вдома.
Принцип природовідповідності спрямовано на врахування багатогранної природи дитини, особливостей її анатомо-фізіологічного розвитку з погляду віку та статі.Розподіл розумового, фізичного, емоційного навантаження на дітей має бути доцільним. При будь-якому варіанті структури музичного заняття потрібно дотримувати гігієни нервової системи кожної дитини:
• враховувати швидку втомлюваність дітей;
• чергувати спокійні музичні завдання з динамічними;
• після розумової діяльності надавати дітям змогу відпочити під час активної, веселої гри тощо.
Принцип гуманності насамперед передбачає створення оптимальних умов для виявлення, розвитку задатків і здібностей кожної дитини, інтелектуального, творчого, соціального розвитку – тобто таку атмосферу на заняттях, у якій взаємини між педагогом та дітьми будуються на основі поваги і довіри. Крім того, педагог має обов’язково враховувати і приймати особистісні запити кожної дитини. Тому принцип гуманності вимагає від кожного педагога, зокрема й музичного керівника, особливої гнучкості, терпіння, передбачливості, адже під час освітнього процесу можуть виникати різні, іноді напружені й навіть конфліктні ситуації.