Музичний керівник

РОМАШКІНА
ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

стаж роботи на посаді - 37 років

Музичне виховання дітей

Музичне виховання дітей - це синкретичний творчий процес, який відповідає їхнім етико-естетичним потребам та гарантує інтенсивність емоційно-почуттєвих зусиль, збуджує прояви творчості, забезпечує поліваріантність вибору засобів ведення продуктивної діяльності. Музичне виховання не лише залучає дитину до світових культурних надбань, а й формує її ціннісне ставлення до навколишнього світу, дає змогу гармонійно розвиватися. Вплив музики на емоційний,творчий,психічний розвиток дитини безперечний. Музика здатна викликати у малюка шквал почуттів і переживань. Вже в перші місяці дитина прислухається до мелодійних та заколисуючих звуків колискової,жваво реагує на танцювальну музику, зупиняє погляд на музичному інструменті, що звучить.

Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано. Музика постійно викликає в дитини посмішку, рух, вона вся ніби перетворюється та пожвавлюється. З віком емоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер. Музичне виховання є органічною складовою всього навчально-виховного процесу в дитячому садку. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично-освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів.
Я, як і багато педагогів, протягом багатьох років своєї діяльності займалась пошуком цікавих і нетрадиційних шляхів у творчій взаємодії з дітьми. Мене хвилювали питання, як зробити, щоб кожне музичне заняття було цікавим для дітей, як ненав’язливо, легко і просто розповісти їм про музику, навчити їх чути, бачити, розуміти, фантазувати, відгадувати.
Протягом кількох років я веду поглиблену роботу за темою «Використання сучасних технологій у процесі навчання дошкільнят грі на музичних інструментах».
Адже, гра на музичних інструментах-це один з видів дитячої виконавської діяльності, яка надзвичайно приваблює дошкільнят. У процесі гри на музичних інструментах удосконалюються естетичне сприйняття й естетичні почуття дитини.

Музика для малюка - чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість.
Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільникам? Коли і як прилучати малят до музики? Цій багато інших запитань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо.
На думку вчених музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики!
Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах.
Насамперед треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала.
Ось ви ввімкнули програвач чи магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо.
Дитина 4-5 років може визначити жанр музичного твору. Можна запропонувати послухати декілька п’єс П.І.Чайковського: «Нова лялька» і «Хвороба ляльки» з «Дитячого альбому».
«Послухай уважно музику, - кажете ви, - подумай, яка вона, про що може розповісти». Реакція на музику в цьому віці дуже безпосередня, дитина звичайно правильно визначає її характер.
Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліплені.
Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

ПРОВІДНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ МУЗИЧНИХ ЗАНЯТЬ

У фаховій літературі представлено декілька визначень поняття «заняття» як форми організованої навчально-пізнавальної діяльності з дітьми у дошкільному навчальному закладі. Представимо деякі з них.

Заняття — форма педагогічного впливу на дітей дошкільного віку, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує в дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослими та однолітками.

Заняття — це форма навчання дітей дошкільного віку, в якій педагог, працюючи з усією групою, підгрупою (або з однією-трьома дітьми) у визначений режимом час, організовує й спрямовує пізнаваль­ну діяльність з урахуванням індивідуальних, вікових можливостей та освітніх потреб кожного вихованця.

Заняття - форма організованої навчально-пізнавальної діяльнос­ті дітей у дошкільному навчальному закладі, яка має використовува­тися цілеспрямовано, проте гнучко, не бути жорстко регламентова­ною у часі й просторі.

Щодо поняття "музичне заняття", то представимо визначення, надане

Н. Ветлугіною: музичне заняття є формою освітньої роботи, з дітьми, основними завданнями якого є навчити дитину засвоюва­ти в певній послідовності способи сприймання, виконавства, розви­вати її музичні та творчі здібності.

Отже, музичні заняття з дітьми дошкільного віку передбачають:

Отже, музичні заняття з дітьми дошкільного віку передбачають:

• забезпечення систематичного творчого розвитку кожної дитини;

• формування естетичного ставлення дітей до навколишньої світу і мистецтва;

• активізація засвоєння дітьми музичних знань і вміння використовувати їх у самостійній творчій діяльності;

• створення та зміцнення атмосфери позитиву, довіри, взаємоповаги в дитячому колективі тощо.

Під час планування і організації занять музичний керівник орі­єнтується нафундаментальні цілі, зокрема:

• забезпечення систематичного творчого розвитку кожної дитини;

• формування естетичного ставлення дітей до навколишньої світу і мистецтва;

• активізація засвоєння дітьми музичних знань і вміння використовувати їх у самостійній творчій діяльності;

• створення та зміцнення атмосфери позитиву, довіри, взаємоповаги в дитячому колективі тощо.

Музичний керівник плануючи та організовуючи музичні заняття має керуватися такими провідними педагогічними принципами, як:

• принцип діяльності;

• принцип варіативності;

• принцип креативності;

• принцип неперервності;

• принцип природовідповідності;

• принцип гуманності

Принцип діяльності. На будь-якому занятті, зокрема й музичному, діти перебувають у процесі постійного відкриття нових знань. Так, засвоєння дітьми музичних знань, умінь, навичок відбувається насамперед завдяки спільній діяльності педагога з дітьми, різним формам і видам такої діяльності. І важливим інструментом у цій діяльності є діалог педагога з кожною дитиною й заохочення всіх дітей без винятку до спілкування та самовираження.

Принцип варіативності та гнучкості. Матеріал занять постійно варіюється, виявляючи у такий спосіб новизну, ефект сюрпризності. Впродовж самого заняття, залежно від того, наскільки добре діти сприймають і виконують завдання, педагог може варіювати послідовність звичних дій, спрямованих на засвоєння дітьми пропонованого матеріалу.

Принцип креативності (організації творчої діяльності). Музичний керівник постійно заохочує творчу активність дітей, створюючи ситуації, в яких діти творчо реалізуються в колективній та індивідуальній діяльності. При цьому музичний керівник сам має виявляти неабияку креативність, швидко та влучно реагувати на несподівані "повороти", які йому "пропонують" діти своїми реакціями та вигадками, переймати від дітей їхню безпосередність та невимушеність. Тому обов'язковим елементом музичного заняття має бути імпровізація, адже вона дає змогу навіть у вже відомій грі, музичній казці знаходити щось раніше не помічене або зовсім нове.

Принцип неперервності. Цей принцип становить стрижень освітнього процесу, а також визначає характер взаємодії сім'ї та дошкільного навчального закладу в цьому процесі. Неперервним має бути шлях отримання дітьми у закладі різноманітних знань, умінь і навичок від раннього до старшого віку, а також у результаті самовиховання та самореалізації. Тому музичний керівник має визначати чітку послідовність подання дітям музичних знань згідно з власним досвідом та цілями, програмовими завданнями тощо. Процес музичного розвитку та освіти не повинен завершуватися на заняттях у дитячому садку, а продовжуватися в інших видах та формах роботи дітей з вихователями та батьками вдома.

Принцип природовідповідності спрямовано на врахування багатогранної природи дитини, особливостей її анатомо-фізіологічного розвитку з погляду віку та статі.Розподіл розумового, фізичного, емоційного навантаження на дітей має бути доцільним. При будь-якому варіанті структури музичного заняття потрібно дотримувати гігієни нервової системи кожної дитини:

• враховувати швидку втомлюваність дітей;

• чергувати спокійні музичні завдання з динамічними;

• після розумової діяльності надавати дітям змогу відпочити під час активної, веселої гри тощо.

Принцип гуманності насамперед передбачає створення оптимальних умов для виявлення, розвитку задатків і здібностей кожної дитини, інтелектуального, творчого, соціального розвитку – тобто таку атмосферу на заняттях, у якій взаємини між педагогом та дітьми будуються на основі поваги і довіри. Крім того, педагог має обов’язково враховувати і приймати особистісні запити кожної дитини. Тому принцип гуманності вимагає від кожного педагога, зокрема й музичного керівника, особливої гнучкості, терпіння, передбачливості, адже під час освітнього процесу можуть виникати різні, іноді напружені й навіть конфліктні ситуації.

Коментарi